- улюбленик
- —————————————————————————————улю́бленикіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
улюбленик — а, ч., рідко. 1) Те саме, що улюбленець. 2) зневажл. Той, хто користується чиєюсь любов ю, заступництвом на шкоду іншим … Український тлумачний словник
улюбленка — и. Жін. до улюбленик … Український тлумачний словник
улюбленчик — а, ч. Зменш. пестл. до улюбленик 1) … Український тлумачний словник